Ювелірна справа – це не просто ремесло, це застигла в дорогоцінних металах історія нашого народу. Днями на базі нашого закладу відбувся захопливий відкритий лекторій, присвячений Дню ювелірного мистецтва в Україні. Цю дату обрано на честь визначної історичної події. Саме 21 червня 1971 року український археолог Борис Мозолевський під час розкопок кургану Товста Могила на Дніпропетровщині знайшов всесвітньо відому Золоту скіфську пектораль. Цей шедевр IV століття до н.е. став справжнім символом найвищої майстерності ювелірів на теренах України. Хоча свято є неофіційним, воно є визначним професійним днем для майстрів-ювелірів і важливим нагадуванням про багатовікову історію українського мистецтва створення прикрас.
Наші майстри, викладачі Олег Келеберда, Аліна Воробей, Оксана Кухтій, Валерій Корнесенков підготували серію доповідей, які дозволили слухачам здійснити справжню подорож у часі – від витоків майстерності до сучасних технологічних проривів.
- Перші доповіді перенесли нас у стародавні часи Скіфії та Київської Русі. Присутні дізналися, як тисячі років тому на наших землях створювалися шедеври (як-от знаменита Скіфська пектораль), які технології лиття та карбування використовували давні майстри без жодного сучасного обладнання.
- Окрему увагу приділили традиційним українським прикрасам XVII–XIX століть. Доповідачі розповіли про феномен дукачів (монетоподібних амулетів) та коралів, які були не просто декором, а паспортом і оберегом української жінки.
- Не оминули увагою період з 1900 по 1990 роки, коли радянська влада бачила в ювелірній справі не простір для високої художньої творчості, а інструмент ідеології та суворо контрольовану державою галузь. Попри десятиліття ідеологічного пресингу, уніфікації та заборон, радянській владі не вдалося повністю стерти генетичний код українського золотарства. Попри це, українським майстрам навіть у часи суворої цензури вдавалося кодувати національні елементи в побутових прикрасах, що зберегло підґрунтя для відродження ювелірної автентики вже у Незалежній Україні.
- Фінальний блок доповідей був присвячений сьогоденню. Спікери аналізували, чим живе ювелірний ринок України сьогодні, як війна вплинула на сенси в дизайні (поява патріотичних колекцій, мілітарі-мінімалізму) та як комп’ютерне 3D-моделювання змістило акценти у виробництві.
Пишаємося, що саме в стінах нашого закладу зростає нове покоління українських ювелірів, які створюватимуть історію цього мистецтва завтра!
Творіть. Сяйте. Надихайте! Зі святом!