1967 р. В Україні започаткована нова галузь промисловості – алмазообробна. Уряд СРСР приймає рішення про будівництво в столиці України – м. Києві підприємства, яке б займалось промисловою обробкою алмазів – виготовленням діамантів. Через рік, в 1968 р. в Ленінградському (нині Святошинському районі) м. Києва починається будівництво заводу з обробки алмазів. Водночас на вулиці Автомагістральній відкривається МПТУ № 54, в якому під керівництвом досвідчених спеціалістів, які прибули з м. Смоленська Центра алмазообробної промисловості Росії, почалася підготовка робітників нової галузі – розпилювальників, обточувальників, гранувальників алмазів. Очолив цей навчальний заклад Федір Тимофійович Позняк, який доклав багато зусиль, щоб склався колектив однодумців – людей, закоханих у свою справу. Під керівництвом чудових майстрів своєї справи Синякова Геннадія Григоровича, Мартиновського Віктора Миколайовича, Колесникова Бориса Кузьмича, Чадової Ніни Опанасівни, Ніколаєва Юрія Олександровича та багатьох інших учні швидко оволодівали знаннями, набували майстерності. В їх руках алмаз – найдивовижніший і найтвердіший мінерал природи перетворювався на діамант і вигравав всіма кольорами веселки. Долаючи опір матеріалу учні доводили, що нема недосяжних вершин їх характери виявився твердішим ніж алмаз.
Перший випуск спеціалістів з обробки алмазів був здійснений у червні 1969 р., випускники училища в повному складі перейшли на завод «Кристал», який щойно відкрився, а 15 серпня 1969 року був виготовлений перший діамант невеликий, всього 0,06 карат, але він символізував перемогу. Безпосередню участь у його створенні брали обточувальник Степан Омелянович Островський та гранувальник Наконечний Никифор Петрович, випускники МПТУ-54.
28 серпня 1969 р. училище змінило номер і стало ПТУ-34, а з 1 січня 1971 року навчальний заклад отримав назву технічне училище № 8, а згодом – ПТУ-38, Київський професійний ліцей ювелірного мистецтва, нині – Державний професійно-технічний навчальний заклад «Міжрегіональний центр ювелірного мистецтва м. Києва».
В 1973 р. навчальний заклад отримав нове приміщення – чудові корпуси поряд із заводом «Кристал», в учнів з’явилась нагода проходити практику безпосередньо на підприємстві, отримувати можливість спостерігати за роботою кращих робітників, що сприяло зростанню майстерності.
З 1979 р. і донині навчальний заклад почав підготовку ювелірів – професії спорідненої з обробкою алмазів. Створення ювелірних прикрас стало для учнів і випускників не віддаленою мрією, а реальністю. В 90-х роках опанували ще одну професію – огранування та шліфування ювелірних вставок.
Нині – це багатопрофільний навчальний заклад, який займається підготовкою працівників туристичної сфери – агентів з організації туризму, екскурсоводів, спеціалістів нижчої ланки управління – адміністраторів, секретарів керівника, агентів з постачання, касирів торговельного залу, контролерів художніх виробів, сортувальників алмазів і діамантів.
В різні періоди навчальний заклад очолювали, крім Позняка Ф.Т., Дмитрієв П.К., Колесник М.А., Терещенко П.О.
З 22 вересня 2003 р. директором Київського професійного ліцею ювелірного мистецтва було призначено Авраменко Ольгу Олексіївну, молодого перспективного керівника. Сформувавши команду однодумців, Авраменко О.О. спрямувала діяльність колективу ліцею, який з 2008 р. носить назву ДПТНЗ «Міжрегіональний центр ювелірного мистецтва м. Києва», на втілення новацій, досягнень ювелірного виробництва, нових технологій в навчально-виробничий процес. З 2005 року Київський професійний ліцей ювелірного мистецтва є дійсним членом Асоціації ювелірів України, що підтверджено відповідним сертифікатом.
МЦЮМ плідно співпрацює з іншими навчальними закладами відповідно профілю не тільки в Україні, але і за її межами, наприклад, в Туреччині. Ювелірне училище м. Стамбула і ювелірний центр м. Києва тісно співпрацюють, обмінюються делегаціями співробітників, учнів, професіонали обговорюють нові ідеї і тенденції ювелірного виробництва.
В ДПТНЗ «МЦЮМ м. Києва» працюють досвідчені компетентні викладачі та майстри виробничого навчання, ветерани професійно-технічної освіти: викладач-методист, автор навчального посібника «Кристалографія» ч. І та «Мінералогія» ч. ІІ Захаренкова Римма Семенівна, Заслужений учитель України Лаппа Ольга Кирилівна, Відмінник освіти України Луценко Зінаїда Геннадіївна, Кушнір Василь Петрович, Кушнір Лідія Іванівна, Котух Лідія Василівна, Борисова Людмила Миколаївна. Вагомий внесок внесли люди, які тривалий час пропрацювали в навчальному закладі і пішли на заслужений відпочинок, або перейшли на іншу роботу. Фещенко Віссаріон Лукич, автор підручника «Справочинство» Вербицька Тамара Станіславівна автор кількох підручників з ділового мовлення та справочинства, нині відповідальний працівник Міністерства іноземних справ Діденко Анатолій Нікіфорович, а також людина, якої на жаль нема серед нас, живих, Терещенко Веніамін Іванович, який працював у НЗ від дня його заснування і до останніх днів свого життя.
В Центрі працюють випускники НЗ різних років: і ті, які закінчили його багато років назад, і ті, які зовсім недавно були учнями Центру: Валентина Іванівна Новак; Євгені Олександрівна Руденко; Токарська Вікторія Володимирівна. Випускники перших випусків: Віра Тимофіївна Кармазіна, Яковлева Галина Степанівна, Савчук Зоя Петрівна. Молоді працівники навчального закладу, які закінчили його 2005-2006 р.р. навчались і навчаються у вищих навчальних закладах, зацікавлено відносяться до роботи, знаходять спільну мову з учнями, уміють організувати учнів, переконати їх, повести за собою.
На жаль нема можливості назвати всіх, хто відданий Центру, всій системі професійно-технічної освіти. Виросла в професійному сенсі як майстер виробничого навчання Тислюк Валентина Іванівна. Нагороджені подяками, грамотами за плідну роботу керівники Центру – директор Авраменко Ольга Олексіївна, замісники директора Новак Алла Олександрівна, Грищенко Елеонора Дмитрівна, Кузьменко Наталія Миколаївна, їм присвоєно звання Відмінник освіти України.
Випускники навчального закладу, який має назву ДПТНЗ «МЦЮМ м. Києва» працюють не тільки в м. Києві, але і в Вінниці, Гомелі, Москві, Читі, Барнаулі, Єревані, Ташкенті, Рівному, Одесі, а також в таких країнах, як Ізраїль, Об’єднані Арабські Емірати, Голландії та інших. Причому, не тільки як ювеліри, гранувальники, але і в посольствах, дипломатичних місіях.
Серед випускників навчального закладу, які в різні періоди його закінчили, багато таких, які займають високі державні посади, обирались і обрані в Ради різних рівнів в т.ч. і Верховної Ради: Мажаровський Григорій Іванович, Фатєєв Микола Якович, Колот Ніна Прокопівна, Присяжнюк Микола Володимирович та інші.
Останні роки до НЗ вступають діти і онуки випускників, що говорить про те, що МЦЮМ – навчальний заклад, який не втратив своєї популярності, свого авторитету серед навчальних закладів профтехосвіти.
Останнім часом професійно-технічна система переживає не кращі часи: матеріальна скрута, проблеми з фінансуванням, але колектив Центру не опускає руки: постійно працює над пошуком нових шляхів вдосконалення навчально-виховного процесу, нових технологій в ювелірній справі, вдосконаленням матеріально-технічної бази, розширенням діапазону професій, підготовкою яких займається Центр.